Божкодайло, -ла, м. = божкарь.
Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Іванок, -нка, м.
1) Раст. Hypericum perforatum.
2) пт. = водомороз.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин.
Коти, -тів, мн. = котець.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл. — коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Осаднений кінь.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ.
Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Одіткнув верх, устромив туди пику. Розпалить люльку і устромить йому в рот. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить.
