Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тринькання

Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАННЯ"
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Близчий = Ближчий.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Течка, -ки, ж. Ум. отъ тека.
Хлиснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Левиц. Пов. 160. А деякі так так хлиснули, що де упали, там заснули. Котл. Ен. Хлиснути.... з горшка шег юшки. Грин. І. 280. вже двірсько́ї поливки хлиснув! Уже попробовалъ жизни на барскомъ дворѣ. Ном. № 1312.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИНЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.