Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Худоба збродила луку.
Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. Щастя дочасне, а злидні довічні. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Розшморгнув торбинку.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять.
