Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійчак

Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Будь-Лі Cм. бути.
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Притрушувати, -шую, -єш, сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году. Балт. у.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.