Братанець, -нця, м. = братанич.                         
                        
                                                
                          
	Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани.  Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали.   Та Травина зав'язали, та в кайдани закули.  2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько.  3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. 
                        
                        
                                                
                          Книжній, -я, -є.	Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави.                         
                        
                                                
                          
	Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
                        
                        
                                                
                          Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ.  Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили.  Ум. обротька.                        
                        
                                                
                          Оженений, -а, -е. 	Женатый. У мене один син нежонатий, а другий оженений.                         
                        
                                                
                          Підсинити	Cм. підсинювати.                        
                        
                                                
                          Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).                        
                        
                                                
                          Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.                        
                        
                                                
                          
	Чатівницький и чатовницький, -а, -е.  Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          