Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскотання

Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКОТАННЯ"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.