Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскати

Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Більшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться большимъ, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Дещо. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. К. ДС. 27. 2) Подростать. діти більшають — більшають і клопоти. Дѣти подрастаютъ — увеличиваются и хлопоты.
Голосувати, -сую, -єш, гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.