Винагорода, -ди, ж. Награда.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Испещряться, испещриться узорами и пр.
2) Расшиваться, расшиться мере́жками.
3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила.
Оправа, -ви, ж.
1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі.
2) Переплета.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли.
