Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани.
Злочинний, -а, -е. Злодѣйскій, преступный.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
Хижа, -жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити.
2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают.
3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
