Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный.
2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Постинав їм голови.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами.
