Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

явний

Явний, -а, -е. Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯВНИЙ"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Гри́веник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Пароїк, -ка, паройок, -йка, м. Ум. отъ парій.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба. Вх. Пч. II. 24.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи. Конст. у.
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.
Трумна, -ни, ж. = труна. Мнж. 268. Збудуй ми, милий, кедрову трумну. Гол. IV. 457.
Численно нар. Многочисленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.