Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яблучко

Яблучко, -ка, с. 1) Ум. отъ яблуко. 2) Родъ орнамента въ размалевкѣ глиняной посуды: круглыя точки, кружки величиной въ серебряный пятачекъ. Вас. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯБЛУЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯБЛУЧКО"
Вистановити, -влю, -виш, гл. = виставити.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткій.
На́морозень, -зня, м. = наморжень. Желех. Новомоск. у. (Залюбовскій).
Пажера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть. Уман. у.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯБЛУЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.