Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью.
Гро́зно, -на, с. 1) Виноградъ. 2) — ди́ке. Дикій виноградъ, Ampelopsis hederacea. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Ум. Грозе́нце.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Помпувати, -пую, -єш, гл. Качать насосомъ. Помпує, як чорт у боклазі.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій.
