Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

язя

Язя, язі, ж. 1) = язюк = язь 2. Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. 2) = гадюка, Pelias berus. Вх. Пч. II. 17. ЕЗ. V. 95. 3) Злая баба. То язя з пекла родом. Ном. № 2900.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗЯ"
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Коромолувати, -лую, -єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика. О. 1861. III. Костом. 30.
Круглястий, -а, -е. Шарообразный. Земля кругляста, як кавун. Ком. І. 6.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Навісни́й 2, -а́, -е́. = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Струтити Cм. стручувати.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Чутка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3) = шулка. Вх. Уг. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.