Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Вискоцень, -цня, м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Cм. скоцень.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ.
2) Питать. З рота поломя сапле. Так і сапає полумя.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
