Як нар. 1) Какъ. Вода чиста, як сльоза. ЗОЮР. І. 147. Добре, як у Бога за дверима. ЗОЮР. І. 147. О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Котл. Н. П. 339. Як вас маємо звати? Харьк. Як ти підеш, що такий дощ? Харьк. Як крикну я: брешеш! Стор. МПр. 47. Як дам ляща тобі я в пику, то тут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. І. 83. Як глянув господарь і зо зла аж посинів. Гліб. як на ім'я. Какъ по имени, какъ зовуть. Забулась, як на ім'я того пана. МВ. І. 138. як ся маєш? Какъ поживаешь? Здоров, Еоле, пане-свату! ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. І. 7. як ось. Какъ вотъ, вотъ и. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33. як має бути. Какъ быть должно. Набігла ґуля, як має бути. Н. Вол. у. як.... так.... Какъ.... такъ.... Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Ном. № 688. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. І. 146. як же. а) Какъ же. Як же твого брата звуть? б) Да какъ, ужъ какъ. Як же зчепились вони, — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185. в) А какъ. Як же вмер паволоцький полковник..., він вийшов. К. ЧР. 15. як то? Какъ? (восклицаніе удивленія). Як то? ти не хочеш сього робити? як то при нарѣчіи: какъ. Як то сумно було в нас у хати! МВ. ІІ. 45. як-ся = якось. Пита він як-ся ласкаво і грізно. МВ. ІІ. 125. як небудь. Какъ нибудь. Як небудь достати його. Рудч. Ск. І. 7. як мо́га. Изо всѣхъ силъ. Як мога швидче утікай. Котл. Ен. III. 19. 2) Какъ будто, будто бы. Еней тогді як народився. Котл. Ен. І. 11. Въ томъ же значеніи: як би. Пійшов на свято не явно, а як би потай. Єв. І. VII. 10. Вона стоїть, — от як би вона, без згадки і думки, разом перед яким дивом опинилась. МВ. ІІ. 90. 3) Если. Правду старий співа, як не бреше. Шевч. 154. як би. Если бы. Як би не Біг, — хтоб нам поміг. Ном. № 10. Як би знала, що покине, — була б не любила; як би знала, що загине, — була б не пустила. Шевч. 12. 4) Когда, во время. Як були ми в його, бачили його брата. Харьк. Як же мені знать, которий мені год? Як родивсь, то без пам'яти був; як ріс, то розуму не мав; а як уже до розуму дойшов, тогди б то й лічить, та багацько літ уплило. ЗОЮР. І. 146. Це було за царя Горошка, як людей було трошка. Посл. 5) Чѣмъ, нежели. Йому більше, як сто год. Екат. що.... то.... Чѣмъ.... тѣмъ.... Що далі, то більша дорожнета на хліб. Харьк. б) Лишь, только. Більш мені на землі нічого не треба, як оця домовина. Г. Барв. 212. 7) Смотря по, смотря какъ, смотря какой. За юшкою подають звичайно капусту, а тоді — як у кого достаток. Грин. III. 536. Въ томъ же значеніи: як до. Чи дорогі воли на ярмарку? — Як до вола, — т. е. смотря по тому, какой волъ. Полт. Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. 8) Чуть. Та селом іду — як не плачу: кого люблю, то й не бачу. Грин. ІІІ. 230. Охвицер як волосся на собі не рве. Г. Барв. 403. 9) як.... як.... (повтореніе). И.... и.... какъ..., такъ и.... Як день, як ніч, — раз-у-раз тупаю та працюю. Г. Барв. 193. У тій горниці стіл стоїть і на йому як пити, як і їсти. Мнж. 25. 10) як кажете? Что вы говорите? Ум. я́кеньки.