Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу.
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Роздолля, -ля, с.
1) Широкая низменность, долина. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні.
2) Раздолье, ширь, воля.
Роздути, -ся. Cм. роздимати, -ся.
Тополька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
