Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме.
Похопливий, -а, -е. = похіпливий. Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі на полотно.
Статечний, -а, -е. Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. . Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Маєш ти розум, маєш ти статечний. Держися війська все середнього і козаченька все статечного.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
