Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Відгукати Cм. відгукувати.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. На один раз не зітнеш дерева. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Бо́же де́рево = Біждерево. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. 2) Возвращеніе.
Кабка, -ки, ж. = кобка?
Наректи́ Cм. нарікати.
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової.
Питель, -тля, м.
1) Крупчатка — мельница. Се він собі млин питлем хоче будувати.
2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле.
Поминальниця, -ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ.
