Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

язівець

Язівець, -вця, м. ? Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. Сим. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗІВЕЦЬ"
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Данна́, -но́ї въ видѣ сущ. ж. Данная, письменный акта на владѣніе недвижимымъ имуществомъ.
Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Дужість, -жости, ж. 1) Сила, мощь. 2) Здоровье.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЗІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.