Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Е ні, одріка, се вже не шпачки.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Ріяти, -рію, -єш, гл. О пчелахъ: роиться? Ой не рій, не рій, яра пчілонько, у бору.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный.
2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
