Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютування

Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТУВАННЯ"
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Жовтогаря́чий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.
Ільтиця, -ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив. Федьк. II. 71.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Рудч. Ск. II. 108. Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається. Мнж. 28.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.