Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютровий

Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТРОВИЙ"
Відколи нар. 1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. ІІ. 35. 2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. 11. 96.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.
Порозносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.
Пороспірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспе́рти, но во множествѣ.
Притаковити, -влю́, -виш, гл. Пріютить, помѣстить.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.
Химерник, -ка, м. Чудакъ, странный человѣкъ. К. ЧР. 419.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.