Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єрепудин

Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУДИН"
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гаркота, -ти, ж. Картавость.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Олійня, -ні, ж. = олійниця 1.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Споганювати, -нюю, -єш, сов. в. споганити, -ню, -ниш, гл. Изгаживать, изгадить, портить, испортить.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄРЕПУДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.