Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єрепудин

Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУДИН"
Зміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. ІІ. 120.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Розгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄРЕПУДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.