Бобик, -ка, м.
1) Ум. отъ біб.
2) Раст. Medicago Sativa.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
