Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єнчий

Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄНЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄНЧИЙ"
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Сміливість, -вости, ж. = смілість. Мир. ХРВ. 4. Левиц. Пов. 38. Випив для сміливости. Грин. II. 165.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто. Екатер. у.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄНЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.