Бескед, -ду, м. бескеда, -ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. З високої скелі в глибокий бескед.
Виєднати, -наю, -єш, гл. — кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ.
Грошва́, -ви́, ж. соб. Деньги, деньга. Грошви багацько мали.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Клешоногий, -а, -е. = клішоногий. Уже наші поїхали... кобилою клешоногою.
Нако́лювати, -люю, -єш, сов. в. наколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь.
