Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. меж. = ач.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки.
Купувати, -пую, -єш, сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. І хліба ні за ща купити. купувати молоду. Въ свадебномъ обрядѣ давать угощеніе и деньги братьямъ невѣсты и ихъ товарищамъ, которые будто-бы продаютъ послѣднюю. 2) Брать землю въ аренду. Чи не можна б на цей год купить де небудь землю на овес?
Перекусити Cм. перекушувати.
Сомець, -мця м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки.
Терпнути, -ну, -неш, гл. Коченѣть, терпнуть.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає.
