Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю.
Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Ум. Груши́чка.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Оббиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обби́тися, обіб'ю́ся, -єшся, гл. Обиваться, обиться. Оббивсь як билина. Пропившись і як крем'ях той оббившись. Оббилася балачка. Разговоръ стихъ, смолкъ. Оббилася балачка, тим і не чутно стало.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Скурвий, -а, -е. Распутный. Скурва баба. — син. Сынъ распутной женщины. Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс.
Спровожати, -жа́ю, -єш, гл. = випровожати. Наряжала, спровожала в чужу стороночку.
Упокоюватися, -коююся, -єшся, сов. в. упокоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось.
