Блекотиця, -ці, ж. = блекот.
Відей нар. = відай.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
