Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єретиця

Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕТИЦЯ"
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть. О. 1861. III. 97.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Драпце́м нар. побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать. Вх. Зн. 16.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г.
Нана́шка, -ки, ж. Крестная мать. О. 1861. X. Свидн. 65.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця. Уман. у.
Трівок, -вку, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку. Федьк.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄРЕТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.