Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайворінячий

Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Пощербити, -блю, -биш, гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. І. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Склепіння, -ня, с. Сводъ. Св. Л. 214.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВОРІНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.