Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жайворінячий

Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЙВОРІНЯЧИЙ"
Білизнина, -ни, ж. = білизна 1. Вх. Уг. 227.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Н. Вол. у. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже. Камен. у.
Наздога́днар. = Надогад.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЙВОРІНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.