жайворонок
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Том 1, ст. 471.