жадно
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Том 1, ст. 471.