Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жабинський

Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАБИНСЬКИЙ"
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
Ідосі нар. = досі.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. КС. 1890. VII. 59. 1883. IV. 78. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Ном. № 2584. Про тебе і в шпиталях шепчуть. Ном. № 2584.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАБИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.