Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалування

Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. ІІІ. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛУВАННЯ"
Балабанка, -ки, ж. Очень крупный сортъ картофеля. Богод. у.
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Справність, -ности, ж. Исправность.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася. Миропольск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.