Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалування

Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. ІІІ. 107. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛУВАННЯ"
Брацар, -ра, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. І. 153, 160, 161.
Відмінятися, -няюся, -єшся, сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Оленець, -нця́, м. 1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83. 2) = оленок. Вх. Пч. І. 6.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Рудч. Ск. II. 24., Ум. терпке́нький.  
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.