Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. Мет. 65. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Н. п. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. І. 26. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. І. 21. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Драг. 7. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Поставець, -вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала. Шевч. 49.
Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.
Провернути, -ну́, -неш, гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. Cм. провірчувати.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.