Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці. Федьк.
Гу́лі I меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! Чуб. III. 192.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить. Мет. 293.
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали. Чуб. V. 1180.
Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Нарі́жний, -а, -е. Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84.
Перекрутити, -ся. Cм. перекручувати, -ся.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Рудч. Ск. І. 4, 134. Дурного по ногах, щоб присів. Кролев. у. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. ЕЗ. V. 179. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. Млак. 5. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. ЕЗ. V. 215. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ. Шух. І. 32.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ. 2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.