Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Ном. №№ 10957, 6420. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чуб. V. 901. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. Браун. 51. О. 1862. V. Кух. 99. КС. 1873. І. 57. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. О. 1862. II. 63. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. Вх. Пч. II. 25. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю. Фр. Пp. 189. МУЕ. ІІІ. 46.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. Н. п. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця. Св. Л. 193.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив. Черк. у.
Занедбо́вувати, -вую, -єш, сов. в. занедба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. ІІ. 49. Людей і слави занедбала. Котл. Ен. І. 35.
Здорова́нь, -ня́, м. Здоровякъ. Тоді роблю, як здоров'я змагає, а ви сучої віри здоровані. Васильк. у.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Приїзд, -ду, м. 1) Пріѣздъ. Левиц. І. 248. 2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у. 3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают. Гол. І. 61.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.