Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів. Екатер. у.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк. 3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. І. 177.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче. Ном. № 10715.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.