Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль I

Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ I"
Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20.
Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися. Н. Вол. у.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує. Ном. № 9356.
Причепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Пріодѣться, принарядиться, пріубраться. Умилася, причепурилась.... хоть би до дудки на танець. Котл. Ен. І. 12.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.