Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу.
Дова́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. довари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Довариваться, довариться. Довариться сироті в животі.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне?
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Приплинути, -ну, -неш, гл. = приплисти.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
