Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалібний

Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБНИЙ"
Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Настилати, -ла́ю, -єш, гл. Вышивать гладью.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Погулянка, -ки, ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Лебед. у. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ). Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.