Браття, тя, с. соб. Братья. Браття любе, браття миле!
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ.
Гля I пред. Для.
Заги́б, -бу, м. Погибель.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син.
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров.
Хваст, -ту, м.
1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав.
2) = бур'ян. Ум. хвастик.
