Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уславлятися

Уславлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уславитися, -влюся, -вишся, гл. Прославляться, прославиться. Клепачі з давних-давен уславились по Лубенщині злодійством. Ном. № 1365.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЛАВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЛАВЛЯТИСЯ"
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Капарство, -ва, с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син. К. XII. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСЛАВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.