Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цукруха
цундра
цундравий
цундравка
цундрак
цундрина
цундрій
цундря
цуня-на!
цуп!
цупати
цупечка
цупити
цупитися
цупка
цупкати
цупкий
цупко
цуприкувати
цур
цура
цуравий
цурання
цурати
цураха
цурганитися
цуреля
цурка
цуркий
цуркувати
цурма
цурочка
цурпак
цурпалка
цурпалля
цурпалок
цурпек
цурпелити
цурувати
цурупал
цурупалля
цурупалок
цуря
цуц
цуцак
цуценя
цуценячий
цуцик
цуцу!
цуцукати
цьвак
цьвапкати
цьвох
цьвохати
цькування
цькувати
цьмок
цьом!
цьомати
цьомкання
цьомкати
цьон
цьонка
цьонтати
цьонь!
цьопати
цьопинка
цьопка
цьора
цьохля
цю!
цюди
цюдити
цюдою
цюк
цюкання
цюкати
цюкнути
цюку
цюлувати
цюнечка
цюник
цюпа
цюпасом
цюпати
цюприк
цюра
цюрити
цюрка
цюрком
цюркотати
цюрпіль
цюці
цюцінька
цюць!
цюцька
цюцько
цюцю
цюцюня
цюця
цюцяти
цябрина
цябро
цяв!
цявкання
цявкати
цямбати
цямбрина
цямкати
цямра
цямрина
цямриння
цямрочка
цянути
цяп
цяпати
цяпка
цяпкати
цяпусю
цята
Бритовниця, -ці, ж. Бритвенница.
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. Рк. Левиц. б) для вязанія сѣти. Конот. у. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. Вас. 152, 176. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. Кіев. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. (Залюб.). 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. Чуб. VII. 401. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. Макс. (1834) 96. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». Вас. 187. 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Вас. 171. Ум. гличка.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.
За́кут, -та, м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Чуб. V. 1004. Ум. за́куток, за́куточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця. Левиц. Пов. 383.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні. К. Іов. 29.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Нас спонсорують: