Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цукруха
цундра
цундравий
цундравка
цундрак
цундрина
цундрій
цундря
цуня-на!
цуп!
цупати
цупечка
цупити
цупитися
цупка
цупкати
цупкий
цупко
цуприкувати
цур
цура
цуравий
цурання
цурати
цураха
цурганитися
цуреля
цурка
цуркий
цуркувати
цурма
цурочка
цурпак
цурпалка
цурпалля
цурпалок
цурпек
цурпелити
цурувати
цурупал
цурупалля
цурупалок
цуря
цуц
цуцак
цуценя
цуценячий
цуцик
цуцу!
цуцукати
цьвак
цьвапкати
цьвох
цьвохати
цькування
цькувати
цьмок
цьом!
цьомати
цьомкання
цьомкати
цьон
цьонка
цьонтати
цьонь!
цьопати
цьопинка
цьопка
цьора
цьохля
цю!
цюди
цюдити
цюдою
цюк
цюкання
цюкати
цюкнути
цюку
цюлувати
цюнечка
цюник
цюпа
цюпасом
цюпати
цюприк
цюра
цюрити
цюрка
цюрком
цюркотати
цюрпіль
цюці
цюцінька
цюць!
цюцька
цюцько
цюцю
цюцюня
цюця
цюцяти
цябрина
цябро
цяв!
цявкання
цявкати
цямбати
цямбрина
цямкати
цямра
цямрина
цямриння
цямрочка
цянути
цяп
цяпати
цяпка
цяпкати
цяпусю
цята
Божидерев, -ва, м.дикий = біждерев. Вх. Пч. І. 8.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Котл. Ен. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться. Грин. III. 570. 2) Печься. Сам міситься, сам і печеться. Рудч. Ск. І. 136. 3) Жариться. Курка печеться.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Прилащитися, -щуся, -щишся, гл. Приласкаться. Нехай вода прилащиться до його, і знов воно зелене пустить листя. Е. Іов. 30.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. 1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. ЗОЮР. І. 12. Ростеклось добро усе, як слина по воді. Ном. № 1855. 2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Г. Барв. 352. Ростеклося товариство, хто куди. Мир. ХРВ. 86. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. Ростеклися, як руді миші. Ном. № 1880.
Тишкуватися, -куюся, -єшся, гл. Шептаться? Дівчата тишкувались. Мкр. Н. 30.
Нас спонсорують: