Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цукруха
цундра
цундравий
цундравка
цундрак
цундрина
цундрій
цундря
цуня-на!
цуп!
цупати
цупечка
цупити
цупитися
цупка
цупкати
цупкий
цупко
цуприкувати
цур
цура
цуравий
цурання
цурати
цураха
цурганитися
цуреля
цурка
цуркий
цуркувати
цурма
цурочка
цурпак
цурпалка
цурпалля
цурпалок
цурпек
цурпелити
цурувати
цурупал
цурупалля
цурупалок
цуря
цуц
цуцак
цуценя
цуценячий
цуцик
цуцу!
цуцукати
цьвак
цьвапкати
цьвох
цьвохати
цькування
цькувати
цьмок
цьом!
цьомати
цьомкання
цьомкати
цьон
цьонка
цьонтати
цьонь!
цьопати
цьопинка
цьопка
цьора
цьохля
цю!
цюди
цюдити
цюдою
цюк
цюкання
цюкати
цюкнути
цюку
цюлувати
цюнечка
цюник
цюпа
цюпасом
цюпати
цюприк
цюра
цюрити
цюрка
цюрком
цюркотати
цюрпіль
цюці
цюцінька
цюць!
цюцька
цюцько
цюцю
цюцюня
цюця
цюцяти
цябрина
цябро
цяв!
цявкання
цявкати
цямбати
цямбрина
цямкати
цямра
цямрина
цямриння
цямрочка
цянути
цяп
цяпати
цяпка
цяпкати
цяпусю
цята
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Відгулень, -льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).
Колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. Ком. I. 22. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. Левиц. І. 184. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Кв. II. 15. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду. О. 1862. IX. 62.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! МВ. ІІІ. 47. Народ так і шарахнув з манастиря. ЗОЮР. І. 297. Діти.... налагодились шарахнути за двері. Мир. ХРВ. 186. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Нас спонсорують: