Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. 2) Устать, утомиться.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе.
Переговорити Cм. переговорити.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
