Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Cм. майдалати.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию.
2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Ступчастий, -а, -е. О вышивкѣ: вышитый ступчиками.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Упин, -ну, м.
1) Удержъ, остановка. Нема впину вдовиному сину.
2) Препятствіе, задержка. Добре було чумакові, як не було ніде впину. Cм. спин.
Урадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Щоб тобі ні втішиться, ні врадуваться. Думаєте, що я врадувався мукою своєю крівавою?
