Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюнечка

Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮНЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮНЕЧКА"
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Муру́га, -ги, м. Волъ сѣро-бѣлой масти съ продольными узкими полосами другого, болѣе темнаго цвѣта. Ум. муружка. КС. 1898. VII. 42.
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Стор. МПр. 35. Крутяться, як оглашенні. Стор. МПр. 167.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала. Чуб. V. 750.
Цоркіт, -коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮНЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.