Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цупитися

Цупитися, -плюся, -пишся, гл. Тянуться, тащиться. Коняка.... цупиться у мене ззаду. Рудч. Ск. II. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПИТИСЯ"
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Здога́дувати, -дую, -єш, сов. в. здогада́ти, -да́ю, -єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили. Гол. II. 749.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Розбагатіти, -тію, -єш, гл. Розбагатѣть. Так розбагатіла! поли деру та спину латаю. Ном. № 1545.
Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками. Мир. ХРВ. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.