Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюцяти

Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮЦЯТИ"
Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы). Вх. Лем. 398.
Змисний, -а, -е. Ловкій, смышленный, догадливый.
Кревний, -а, -е. Кровный. Упирь і непевний усім відьмам родич кревний. Ном. Кревна родина.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Невронений, -а, -е. Неуязвимый. Коли Матір Бажа знала, що Спаситель невронений буде, та й то убивалась за ним, а то ж ми! Як же його так спокійно бути? Павлогр. у.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.