Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же!
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Забі́гати, -гаю, -єш, гл. Забѣгать, начать бѣгать. Заворушились, забігали люде.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
