Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цидрина
цизорик
цизром
цикавка
циконіти
цили
цилюрик
цимбал
цимбали
цимбалист
цимбриння
цимбрований
цина
цинамон
цинамоновий
цингакора
цинґель
циндра
циндрити
циндря
цинобра
циновий
цинтір
циприс
циранка
цирка
циркати
цирклювати
циркул
цирочка
цитати
цитрина
цитринка
цитриновий
цитувати
цить
цифра
цифрувати
цихвирувати
цихвіра
цицак
цицечка
циціаька
цицовий
цицуля
цицуня
цицька
цицьката
цицьковий
циця
цицятий
ці
ціба
цібе
ціва
цівати
цівка
цівкати
цівкун
цівуватий
цід
цідивко
цідилка
цідилко
цідило
цідилок
цідити
цідитися
цідіння
цідула
ціжби
цізю
цізю-на
цік!
цікавий
цікавити
цікавитися
цікавість
цікаво
ціле
цілець
цілечкий
цілий
цілик
цілина
цілинний
цілитель
цілити 1
цілити 2
цілитися
цілиця
ціліндра
ціліненький
цілісінький
цілість
ціліський
цілка
цілкий
цілковий I
цілковий II
цілком
цілник
цілоденне
цілоденний
цілорічний
цілосвітній
цілування
цілувати
цілуватися
цілух
цілушка
цілцем
ціль
цільба
цільник
цільно
цілювати
цілюрник
цілючий
ціляти
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. О. 1861. XI. Свид. 69. 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. ЗОЮР. II. 167. Заївся писарь з старшиною. Канев. у. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Нереститися, -щуся, -стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок. Кіевск. у.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Ускакувати, -кую, -єш, сов. в. ускочити, -чу, -чиш, гл. Вскакивать, вскочить во что, впрыгивать, впрыгнуть. Я буду ускакувать в утробу жінкам, та й буду їх мордувати. Стор. І. 55. Ускочив по самі вуха.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Нас спонсорують: