Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цидрина
цизорик
цизром
цикавка
циконіти
цили
цилюрик
цимбал
цимбали
цимбалист
цимбриння
цимбрований
цина
цинамон
цинамоновий
цингакора
цинґель
циндра
циндрити
циндря
цинобра
циновий
цинтір
циприс
циранка
цирка
циркати
цирклювати
циркул
цирочка
цитати
цитрина
цитринка
цитриновий
цитувати
цить
цифра
цифрувати
цихвирувати
цихвіра
цицак
цицечка
циціаька
цицовий
цицуля
цицуня
цицька
цицьката
цицьковий
циця
цицятий
ці
ціба
цібе
ціва
цівати
цівка
цівкати
цівкун
цівуватий
цід
цідивко
цідилка
цідилко
цідило
цідилок
цідити
цідитися
цідіння
цідула
ціжби
цізю
цізю-на
цік!
цікавий
цікавити
цікавитися
цікавість
цікаво
ціле
цілець
цілечкий
цілий
цілик
цілина
цілинний
цілитель
цілити 1
цілити 2
цілитися
цілиця
ціліндра
ціліненький
цілісінький
цілість
ціліський
цілка
цілкий
цілковий I
цілковий II
цілком
цілник
цілоденне
цілоденний
цілорічний
цілосвітній
цілування
цілувати
цілуватися
цілух
цілушка
цілцем
ціль
цільба
цільник
цільно
цілювати
цілюрник
цілючий
ціляти
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл. 1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить. 2) Истощать, истощить.
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Нас спонсорують: