Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Краса, си́, ж.
1) Красота. Дочка в тебе буде на ввесь світ красою, а зять — на ввесь світ славою. Ой хоч знайдеш з русою косою, да не знайдеш з такою красою. краси набіратися. Хорошѣть. Поки Явтух ріс та краси набірався, Фрузина ледачіла, старілась.
2) Раст. Amarantus caudatus L. Ум. красонька. Свою красоньку утеряла, хоть я й молода. Круз нове люстренько виглядалася, сама своїй красонці дивувалася.
Прибеґа, -ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа.
Промінь, -ню, м.
1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає.
2) Рукавъ рѣки.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
