Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цюпа

Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. цюпка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЮПА"
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. І. 116. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка. Вх. Зн. 14.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Угор. Cм. підра. 2) Полка. Шух. І. 214, 199.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЮПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.