Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цупко

Цупко нар. 1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Греб. 376. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. Вчора цупко п'яний був. Кв. Цупко захріп. Полт. І мене цупко узяла була холера. Н. Вол. у. Цупко стало у нас за ліс. Камен. у. 2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПКО"
Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ. Шейк.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Замі́на, -ни, ж. 1) Замѣна, обмѣнъ. Даси на заміну. Черк. у. 2) Подмѣнъ.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину. Чуб. II. 557.
Лове́ць, -вця́, м. 1) Ловець, охотникъ. На ловця і звір біжить. Ном. № 9940. 2) Садовничье орудіе для сниманія фруктовъ съ дерева. Ум. ловчик.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.